тогобічний
ТОГОБІ́ЧНИЙ, а, е, розм.
Який проживає чи міститься на іншому березі, по той бік річки.
“Ти тутешній?” – питає [незнайомий]. “Ні, – кажу, – отче, я тогобічний” (Д. Мордовець);
Дніпрове плесо тихе й синє, далеко чути кожен звук. Ось на човні копицю сіна везуть із тогобічних лук (Н. Забіла).
Словник української мови (СУМ-20)