тогід
ТОГІ́Д, ТОГІ́ДЬ, присл., діал.
Минулого року, торік.
– Тепер ти [Аниця] мені і з цим і з тим, а як я тогід посилав за тобою на толоку, то ти ще й писок розпустила (Л. Мартович);
– О, давно я вже був тут, Іване... Ще, коли б не збрехати, тогідь перед жнивами (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)