толкувати

ТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко.

1. Пояснювати, розтлумачувати.

Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (І. Котляревський);

Даремно ті, що стояли на камінню, толкували їм [потопаючим], що купа не може помістити всіх (І. Франко).

2. Говорити, розмовляти; розповідати, роз'ясняти; висловлювати свою думку.

– Що мені з тобою, дурною, толкувати? – призро, кривлячись мов від великої болі, сказав Василь, повернувся і побіг вздовж огороду (Панас Мирний);

– Він сам зрадить себе, як його не відшукають! – толкував чоловік дальше (О. Кобилянська);

Дядина моя толкує: “Ото, що наче копи здаються, то паски розставлені” (Ганна Барвінок);

І вона почала толкувати, що привезла дівчат у місто “дихнути” трохи культурною атмосферою, бо на селі вони “просто” нидіють (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. толкувати — толкува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. толкувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. толкувати — див. товмачити, пояснювати, роз'яснювати, інтерпретувати, коментувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. толкувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм., рідко. 1》 Пояснювати, розтлумачувати. 2》 Говорити, розмовляти; розповідати, роз'ясняти; висловлювати свою думку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. толкувати — ТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок,, перех. і неперех., розм., рідко. 1. Пояснювати, розтлумачувати. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (Котл.  Словник української мови в 11 томах
6. толкувати — Толкува́ти, -ку́ю, -єш гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540.  Словник української мови Грінченка