толкувати
ТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко.
1. Пояснювати, розтлумачувати.
Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (І. Котляревський);
Даремно ті, що стояли на камінню, толкували їм [потопаючим], що купа не може помістити всіх (І. Франко).
2. Говорити, розмовляти; розповідати, роз'ясняти; висловлювати свою думку.
– Що мені з тобою, дурною, толкувати? – призро, кривлячись мов від великої болі, сказав Василь, повернувся і побіг вздовж огороду (Панас Мирний);
– Він сам зрадить себе, як його не відшукають! – толкував чоловік дальше (О. Кобилянська);
Дядина моя толкує: “Ото, що наче копи здаються, то паски розставлені” (Ганна Барвінок);
І вона почала толкувати, що привезла дівчат у місто “дихнути” трохи культурною атмосферою, бо на селі вони “просто” нидіють (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- толкувати — толкува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- толкувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- толкувати — див. товмачити, пояснювати, роз'яснювати, інтерпретувати, коментувати Словник чужослів Павло Штепа
- толкувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм., рідко. 1》 Пояснювати, розтлумачувати. 2》 Говорити, розмовляти; розповідати, роз'ясняти; висловлювати свою думку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- толкувати — ТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок,, перех. і неперех., розм., рідко. 1. Пояснювати, розтлумачувати. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (Котл. Словник української мови в 11 томах
- толкувати — Толкува́ти, -ку́ю, -єш гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540. Словник української мови Грінченка