толкувати
ТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок,, перех. і неперех., розм., рідко.
1. Пояснювати, розтлумачувати.
Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (Котл., І, 1952, 225);
Даремно ті, що стояли на камінню, толкували їм [потопаючим], що купа не може помістити всіх (Фр., VI, 1951, 130).
2. Говорити, розмовляти; розповідати, роз’ясняти; висловлювати свою думку.
— Що мені з тобою, дурною, толкувати? — призро, кривлячись мов від великої болі, сказав Василь, повернувся і побіг вздовж огороду (Мирний, IV, 1955, 82);
— Він сам зрадить себе, як його не відшукають! — толкував чоловік дальше (Коб., II, 1956, 187);
Дядина моя толкує: «Ото, що наче копи здаються, то паски розставлені» (Барв., Опов.., 1902, 70);
І вона почала толкувати, що привезла дівчат у місто «дихнути» трохи культурною атмосферою, бо на селі вони «просто» нидіють (Вільде, Сестри.., 1958, 458).
Значення в інших словниках
- толкувати — толкува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- толкувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- толкувати — див. товмачити, пояснювати, роз'яснювати, інтерпретувати, коментувати Словник чужослів Павло Штепа
- толкувати — ТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., розм., рідко. 1. Пояснювати, розтлумачувати. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі [знахарі], чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (І. Словник української мови у 20 томах
- толкувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм., рідко. 1》 Пояснювати, розтлумачувати. 2》 Говорити, розмовляти; розповідати, роз'ясняти; висловлювати свою думку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- толкувати — Толкува́ти, -ку́ю, -єш гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540. Словник української мови Грінченка