толочений
ТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до толочи́ти.
І козаки, припавши до коней, зникли в траві. Вже й чорних шапок не стало видно. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)