1. Словник української мови у 20 томах

толочений

ТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до толочи́ти.

І козаки, припавши до коней, зникли в траві. Вже й чорних шапок не стало видно. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толочений — толо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. толочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до толочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. толочений — Толо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. толочений — ТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до толочи́ти. І козаки, припавши до коней, зникли в траві. Вже й чорних шапок не стало видно. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (Довж., І, 1958, 226). Словник української мови в 11 томах