толочанин

ТОЛОЧА́НИН, а, ч.

Той, хто працює на толоці (див. толо́ка́).

Охрім посадовив на коней синів, толочан, а також своїх підсусідків, і вони вигнали череду (Ю. Мушкетик);

Традиція регламентувала .. цілий комплекс етичних правил у відносинах між господарями і толочанами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толочанин — толоча́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. толочанин — -а, ч. Учасник толоки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. толочанин — Толочанин, -на м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377. Словник української мови Грінченка