толочитися
ТОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, недок., рідко.
1. Вести бродяче життя; блукати по світу.
* Образно. Села здебільшого були поруйновані; тут, по цих місцях, вже три роки толочилася війна (Ю. Смолич).
2. Пас. до толочи́ти.
Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг .. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко);
Жаркі бої Гули над Ворсклою по полю: “За волю-волю – Нашу долю!” І толочились пирії (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)