толочитися
ТОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, недок., рідко.
1. Вести бродяче життя; блукати по світу.
* Образно. Села здебільшого були поруйновані; тут, по цих місцях, вже три роки толочилася війна (Ю. Смолич).
2. Пас. до толочи́ти.
Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг .. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (О. Довженко);
Жаркі бої Гули над Ворсклою по полю: “За волю-волю – Нашу долю!” І толочились пирії (П. Воронько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- толочитися — толочи́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- толочитися — -лочуся, -лочишся, недок., рідко. 1》 Вести бродяче життя; блукати по світу. 2》 Пас. до толочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- толочитися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- толочитися — ТОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, недок., рідко. 1. Вести бродяче життя; блукати по світу. *Образно. Села здебільшого були поруйновані; тут, по цих місцях, вже три роки толочилася війна (Смолич, Мир.., 1958, 363). 2. Пас. до толочи́ти. Словник української мови в 11 томах