1. Словник української мови в 11 томах

толочитися

ТОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, недок., рідко.

1. Вести бродяче життя; блукати по світу.

*Образно. Села здебільшого були поруйновані; тут, по цих місцях, вже три роки толочилася війна (Смолич, Мир.., 1958, 363).

2. Пас. до толочи́ти.

Про великий трагічний відхід наших армій з України буде написано багато томів історичних книг.. Як горіло жито, куди око гляне, і толочилося людьми, машинами і мільйонами бездомних коней і корів (Довж., III, 1960, 53);

Жаркі бої Гули над Ворсклою по полю: «За волю-волю — Нашу долю!» І толочились пирії (Воронько, Три покоління, 1950, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. толочитися — толочи́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. толочитися — ТОЛОЧИ́ТИСЯ, лочу́ся, ло́чишся, недок., рідко. 1. Вести бродяче життя; блукати по світу. * Образно. Села здебільшого були поруйновані; тут, по цих місцях, вже три роки толочилася війна (Ю. Смолич). 2. Пас. до толочи́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. толочитися — -лочуся, -лочишся, недок., рідко. 1》 Вести бродяче життя; блукати по світу. 2》 Пас. до толочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. толочитися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови