толуол

ТОЛУО́Л, у, ч.

Рідкий вуглеводень, безбарвна органічна сполука з своєрідним запахом, яку добувають із кам'яновугільної смоли та нафти і використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів, барвників і т. ін.

З допомогою термічної переробки кам'яного вугілля одержують кокс і кам'яновугільну смолу, з якої виділяють такі продукти, як бензол, толуол, ксилол, нафталін, фенол та ряд інших (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. толуол — толуо́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. толуол — толуо́л органічна сполука, похідна від бензолу; безбарвна рідина з своєрідним запахом, отруйна. Застосовують для одержання ліків, барвників, вибухових речовин, як розчинник тощо. Від назви колумбійського м. Толу.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. толуол — -у, ч. Рідкий вуглеводень; безбарвна органічна сполука зі своєрідним запахом, яку добувають із кам'яновугільної смоли та нафти і використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. толуол — ТОЛУО́Л, у, ч. Рідкий вуглеводень, безбарвна органічна сполука з своєрідним запахом, яку добувають із кам’яновугільної смоли та нафти і використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів, барвників і т. ін.  Словник української мови в 11 томах