толуол

толуо́л

-у, ч.

Рідкий вуглеводень; безбарвна органічна сполука зі своєрідним запахом, яку добувають із кам'яновугільної смоли та нафти і використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. толуол — толуо́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. толуол — толуо́л органічна сполука, похідна від бензолу; безбарвна рідина з своєрідним запахом, отруйна. Застосовують для одержання ліків, барвників, вибухових речовин, як розчинник тощо. Від назви колумбійського м. Толу.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. толуол — ТОЛУО́Л, у, ч. Рідкий вуглеводень, безбарвна органічна сполука з своєрідним запахом, яку добувають із кам'яновугільної смоли та нафти і використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів, барвників і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. толуол — ТОЛУО́Л, у, ч. Рідкий вуглеводень, безбарвна органічна сполука з своєрідним запахом, яку добувають із кам’яновугільної смоли та нафти і використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів, барвників і т. ін.  Словник української мови в 11 томах