томик
ТО́МИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до том.
В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (М. Коцюбинський);
Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романи, дзеркальце в квітках – усе кудись спливло з маленького столика, а на їх місці темніла тепер гора шкільних книжок (С. Васильченко);
Іван мовчки дістав полотняну торбу з широкою лямкою, вкинув туди томики “Фауста” і “Кобзаря” (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)