томик

ТО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до том.

В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (Коцюб., III, 1956, 223);

Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романи, дзеркальце в квітках — усе кудись спливло з маленького столика, а на їх місці темніла тепер гора шкільних книжок (Вас., І, 1959, 219);

Іван мовчки дістав полотняну торбу з широкою лямкою, вкинув туди томики «Фауста» і «Кобзаря» (Кол., Терен.., 1959, 52).

Значення в інших словниках

1. томик — то́мик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. томик — ТО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до том. В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (М. Коцюбинський); Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романи, дзеркальце в квітках – усе кудись спливло з маленького столика...  Словник української мови у 20 томах
3. томик — -а, ч. Зменш.-пестл. до том.  Великий тлумачний словник сучасної мови