томливий

ТОМЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який примушує томитися, мучитися, страждати.

Ось від якогось часу їй почав відкриватися ще один світ, повний неясних, томливих тривог (І. Микитенко);

Уже і на заводі починають шушукатись про мої стосунки з Лідою .. Правда, офіційно .. ніхто мене не чіпає, бо ж моя жінка не подає заяв на свого чоловіка .. Але доки може тягтись ця томлива, страшна гра? (Ірина Вільде);

Сонце пекуче підбивалось до півдня, в лісі пашіла томлива задуха, і подорожнім аж піт з лоба ллявся (П. Козланюк);

// Який викликає знемогу (про щось обтяжливе, одноманітне).

Почалися хвилини томливого чекання. Час тягся нестерпно повільно (П. Загребельний).

2. Який викликає млість, почуття приємної розслабленості.

Скрипка заграла... Саїд забув про все. Невичерпний сум охопив його, і потягло якоюсь музикальною інтуїцією на томливу елегію (Іван Ле);

// Густий, паморочливий.

Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. томливий — томли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. томливий — -а, -е. 1》 Який примушує томитися, мучитися, страждати. || Який викликає знемогу (про щось обтяжливе, одноманітне). 2》 Який викликає млість, почуття приємної розслабленості. || Густий, паморочливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. томливий — МЛО́СНИЙ (сповнений млості; який викликає знемогу), ТОМЛИ́ВИЙ. У камері було волого й холодно. Стояв важкий, аж млосний морок (Вас. Шевчук); Безхмарне небо дихало млосною задухою (С. Добровольський); Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (О. Донченко).  Словник синонімів української мови
4. томливий — ТОМЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який примушує томитися, мучитися, страждати. Ось від якогось часу їй почав відкриватися ще один світ, повний неясних, томливих тривог (Мик., II, 1957, 519); Уже і на заводі починають шушукатись про мої стосунки з Лідою..  Словник української мови в 11 томах