томливо

ТОМЛИ́ВО.

Присл. до томли́вий.

За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м'ята й нічна матіола (О. Донченко);

* Образно. Сонце підбилось уже височенько, й пекло мов із печі. Зелені трави в'яли охляло, квітки томливо мружили свої очі від сліпучого жару (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. томливо — томли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. томливо — Присл. до томливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. томливо — ТОМЛИ́ВО. Присл. до томли́вий. Вадим та Текля Григорівна нетерпляче й тривожно очікували Василя. Томливо минав час (Бойч., Молодість, 1949, 86); За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м’ята й нічна матіола (Донч., VI, 1957, 80); *Образно.  Словник української мови в 11 томах