томливо —
ТОМЛИ́ВО. Присл. до томли́вий. За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м'ята й нічна матіола (О. Донченко); * Образно. Сонце підбилось уже височенько, й пекло мов із печі. Зелені трави в'яли охляло, квітки томливо мружили свої очі від сліпучого жару (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
томливо —
Присл. до томливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
томливо —
ТОМЛИ́ВО. Присл. до томли́вий. Вадим та Текля Григорівна нетерпляче й тривожно очікували Василя. Томливо минав час (Бойч., Молодість, 1949, 86); За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м’ята й нічна матіола (Донч., VI, 1957, 80); *Образно.
Словник української мови в 11 томах