томливо
ТОМЛИ́ВО.
Присл. до томли́вий.
За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м'ята й нічна матіола (О. Донченко);
* Образно. Сонце підбилось уже височенько, й пекло мов із печі. Зелені трави в'яли охляло, квітки томливо мружили свої очі від сліпучого жару (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- томливо — томли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- томливо — Присл. до томливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- томливо — ТОМЛИ́ВО. Присл. до томли́вий. Вадим та Текля Григорівна нетерпляче й тривожно очікували Василя. Томливо минав час (Бойч., Молодість, 1949, 86); За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м’ята й нічна матіола (Донч., VI, 1957, 80); *Образно. Словник української мови в 11 томах