томливо
ТОМЛИ́ВО. Присл. до томли́вий.
Вадим та Текля Григорівна нетерпляче й тривожно очікували Василя. Томливо минав час (Бойч., Молодість, 1949, 86);
За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м’ята й нічна матіола (Донч., VI, 1957, 80);
*Образно. Сонце підбилось уже височенько, й пекло мов із печі. Зелені трави в’яли охляло, квітки томливо мружили свої очі від сліпучого жару (Козл., Мандрівники, 1946, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- томливо — томли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- томливо — ТОМЛИ́ВО. Присл. до томли́вий. За вікнами, на вгороді, томливо пахнув кріп, пахла м'ята й нічна матіола (О. Донченко); * Образно. Сонце підбилось уже височенько, й пекло мов із печі. Зелені трави в'яли охляло, квітки томливо мружили свої очі від сліпучого жару (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
- томливо — Присл. до томливий. Великий тлумачний словник сучасної мови