Словник української мови у 20 томах

тонваген

ТОНВА́ГЕН, а, ч.

Спеціальний автомобіль зі звукозаписувальним обладнанням, призначений для запису радіо- і телевізійних передач поза студією.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тонваген — тонва́ген іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тонваген — (від нім. ton — звук + wagen — авто) спеціально обладнана автомашина, яка має апаратуру, що записує і відтворює звуки; використовується у практиці телебачення, а також при проведенні масових заходів на вулицях, площах, стадіонах тощо  Словник іншомовних соціокультурних термінів