тонваген

(від нім. ton — звук + wagen — авто)

спеціально обладнана автомашина, яка має апаратуру, що записує і відтворює звуки; використовується у практиці телебачення, а також при проведенні масових заходів на вулицях, площах, стадіонах тощо

Значення в інших словниках

1. тонваген — тонва́ген іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тонваген — ТОНВА́ГЕН, а, ч. Спеціальний автомобіль зі звукозаписувальним обладнанням, призначений для запису радіо- і телевізійних передач поза студією.  Словник української мови у 20 томах