тонкорукий

ТОНКОРУ́КИЙ, а, е.

Який має тонкі руки, з тонкими руками.

Пріська .. сиділа “по-турецьки” на полу, держачи на руках .. тонконогу й тонкоруку Гапку (Леся Українка);

Хоч сама [лікарка] тонкорука, а як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. тонкорукий — тонкору́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонкорукий — -а, -е. Який має тонкі руки; з тонкими руками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тонкорукий — ТОНКОРУ́КИЙ, а, е. Який має тонкі руки, з тонкими руками. Пріська.. сиділа «по-турецьки» на полу, держачи на руках.. тонконогу й тонкоруку Гапку (Л. Укр., III, 1952, 666); Хоч сама [лікарка] тонкорука, а як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько (Гончар, Тронка, 1963, 67).  Словник української мови в 11 томах