тонкорукий
ТОНКОРУ́КИЙ, а, е.
Який має тонкі руки, з тонкими руками.
Пріська .. сиділа “по-турецьки” на полу, держачи на руках .. тонконогу й тонкоруку Гапку (Леся Українка);
Хоч сама [лікарка] тонкорука, а як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонкорукий — тонкору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкорукий — -а, -е. Який має тонкі руки; з тонкими руками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонкорукий — ТОНКОРУ́КИЙ, а, е. Який має тонкі руки, з тонкими руками. Пріська.. сиділа «по-турецьки» на полу, держачи на руках.. тонконогу й тонкоруку Гапку (Л. Укр., III, 1952, 666); Хоч сама [лікарка] тонкорука, а як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько (Гончар, Тронка, 1963, 67). Словник української мови в 11 томах