1. Словник української мови у 20 томах

тонкорунний

ТОНКОРУ́ННИЙ, а, е.

Який має тонке руно (про вівцю).

Понад 20 тисяч гектарів землі в однім господарстві, 30 тисяч тонкорунних овець бродять отарами по степових відділках – такі тут масштаби, такі простори (О. Гончар);

// Який складається з тонких волосинок.

Хазяї та служники в смугастих строкатих халатах знімали з них [верблюдів] великі важкі в'юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (З. Тулуб);

З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (О. Гончар);

* Образно. Заходила вже ніч. Над видолинками і над рікою клубочилися сині хмари. Тут, у низинах.., беззоряна ніч розпускала свою тонкорунну пряжу (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкорунний — тонкору́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тонкорунний — Тонкововний Словник чужослів Павло Штепа
  3. тонкорунний — -а, -е. Який має тонке руно (про вівцю). || Який складається з тонких волосинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тонкорунний — ТОНКОРУ́ННИЙ, а, е. Який має тонке руно (про вівцю). Понад 20 тисяч гектарів землі в однім господарстві, 30 тисяч тонкорунних овець бродять отарами по степових відділках — такі тут масштаби, такі простори (Гончар, Тронка, 1963, 27)... Словник української мови в 11 томах