тонкорунний
ТОНКОРУ́ННИЙ, а, е. Який має тонке руно (про вівцю).
Понад 20 тисяч гектарів землі в однім господарстві, 30 тисяч тонкорунних овець бродять отарами по степових відділках — такі тут масштаби, такі простори (Гончар, Тронка, 1963, 27);
// Який складається з тонких волосинок.
Хазяї та служники в смугастих строкатих халатах знімали з них [верблюдів] великі важкі в’юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (Тулуб, В степу.., 1964, 52);
З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (Гончар, II, 1959, 9);
*Образно. Заходила вже ніч. Над видолинками і над рікою клубочилися сині хмари. Тут, у низинах.., беззоряна ніч розпускала свою тонкорунну пряжу (Коцюба, Нові береги, 1959, 267).
Тонкору́нне вівча́рство — галузь тваринництва, пов’язана з розведенням овець, які мають тонке руно.
На півдні України може успішно розвиватися тонкорунне вівчарство (Рад. Укр., 23.IX 1950, 2).
Значення в інших словниках
- тонкорунний — тонкору́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- тонкорунний — Тонкововний Словник чужослів Павло Штепа
- тонкорунний — ТОНКОРУ́ННИЙ, а, е. Який має тонке руно (про вівцю). Понад 20 тисяч гектарів землі в однім господарстві, 30 тисяч тонкорунних овець бродять отарами по степових відділках – такі тут масштаби, такі простори (О. Словник української мови у 20 томах
- тонкорунний — -а, -е. Який має тонке руно (про вівцю). || Який складається з тонких волосинок. Великий тлумачний словник сучасної мови