тонувати

ТОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец.

1. що і без дод. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (при співанні, читанні і т. ін.).

2. що. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.

Докладно пророблені деталі ескіза дозволили тонувати рисунок (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. тонувати — тонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тонувати — -ую, -уєш, недок. і док., спец. 1》 перех. і без додатка. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (під час співання, читання і т. ін.). 2》 перех. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тонувати — ТОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец. 1. перех. і без додатка. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (при співанні, читанні і т. ін.). 2. перех.  Словник української мови в 11 томах