тонувати

ТОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец.

1. перех. і без додатка. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (при співанні, читанні і т. ін.).

2. перех. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.

Докладно пророблені деталі ескіза дозволили тонувати рисунок (Мист., 1, 1959, 38).

Значення в інших словниках

1. тонувати — тонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тонувати — ТОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец. 1. що і без дод. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (при співанні, читанні і т. ін.). 2. що. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.  Словник української мови у 20 томах
3. тонувати — -ую, -уєш, недок. і док., спец. 1》 перех. і без додатка. Відтворювати повне звучання музичного або мовного тексту (під час співання, читання і т. ін.). 2》 перех. Покривати фарбою, надаючи потрібного тону; робити декоративне забарвлення з метою імітації.  Великий тлумачний словник сучасної мови