тонування
ТОНУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. тонува́ти.
Проблема реалістичного, художньо впливового звучання, зокрема голосу людини з екрана, ще не знята з порядку денного.. І хоч наша звукоапаратура дозволяє синхронно записувати діалоги водночас зі зйомкою — провадиться наступне тонування людської мови (Мист., 5, 1964, 16);
Для тонування деревини (підсилення кольору) використовуються готові порошки-байці або відвари кори дуба, вільхи, шкірки (зеленої шкаралупи) волоського горіха (Стол.-буд. справа, 1957, 237).
Словник української мови (СУМ-11)