тополина

ТОПОЛИ́НА, и, ж.

1. Одне тополеве дерево.

На дніпровській долині ромашка зів'яла побита. Тополина скрипить (А. Малишко);

Не верба, не ламка тополина, – шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма, на зорі, коли з лампами йдуть шахтарі (М. Рудь);

* У порівн. Висока та пряма, як молода тополина, гнучка, як лозина, .. на личку рум'яна, вона була схожа на матір (Панас Мирний).

2. Тополеве дерево як матеріал; деревина тополі.

Значення в інших словниках

1. тополина — тополи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тополина — -и, ж. 1》 Одне тополеве дерево. 2》 Тополеве дерево як матеріал; деревина тополі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тополина — ТОПО́ЛЯ (дерево родини вербових з високим прямим стовбуром); ТОПОЛИ́НА (одне дерево); РАЇ́НА діал. (пірамідальна). Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем (Т.  Словник синонімів української мови
4. тополина — ТОПОЛИ́НА, и, ж. 1. Одне тополеве дерево. На дніпровській долині ромашка зів’яла побита. Тополина скрипить (Мал., Чотири літа, 1946, 126); Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма, на зорі...  Словник української мови в 11 томах