тополенька

ТОПО́ЛЕНЬКА, и, ж.

Пестл. до топо́ля.

– Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Т. Шевченко);

Похилилась в тривозі ромашка, Засмутилась весела пташка, Зашуміла тополенька в тузі, Нахилилась вербичка в лузі (Л. Забашта);

* У порівн. Молода [дівчина], напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. тополенька — топо́ленька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тополенька — -и, ж. Пестл. до тополя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тополенька — ТОПО́ЛЕНЬКА, и, ж. Пестл. до топо́ля. — Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
4. тополенька — Топо́ленька, -ки ж. ум. отъ тополя.  Словник української мови Грінченка