тополенька
ТОПО́ЛЕНЬКА, и, ж.
Пестл. до топо́ля.
– Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Т. Шевченко);
Похилилась в тривозі ромашка, Засмутилась весела пташка, Зашуміла тополенька в тузі, Нахилилась вербичка в лузі (Л. Забашта);
* У порівн. Молода [дівчина], напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тополенька — топо́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тополенька — -и, ж. Пестл. до тополя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тополенька — ТОПО́ЛЕНЬКА, и, ж. Пестл. до топо́ля. — Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- тополенька — Топо́ленька, -ки ж. ум. отъ тополя. Словник української мови Грінченка