1. Словник української мови в 11 томах

тополенька

ТОПО́ЛЕНЬКА, и, ж. Пестл. до топо́ля.

— Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Шевч., І, 1963, 59);

Похилилась в тривозі ромашка, Засмутилась весела пташка, Зашуміла тополенька в тузі, Нахилилась вербичка в лузі (Забашта, Пісня.., 1961, 98);

*У порівн. Молода [дівчина], напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка (Граб., І, 1959, 350).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тополенька — топо́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тополенька — ТОПО́ЛЕНЬКА, и, ж. Пестл. до топо́ля. – Плавай, плавай, лебедонько, По синєму [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. тополенька — -и, ж. Пестл. до тополя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тополенька — Топо́ленька, -ки ж. ум. отъ тополя. Словник української мови Грінченка