1. Словник української мови в 11 томах

тополина

ТОПОЛИ́НА, и, ж.

1. Одне тополеве дерево.

На дніпровській долині ромашка зів’яла побита. Тополина скрипить (Мал., Чотири літа, 1946, 126);

Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма, на зорі, коли з лампами йдуть шахтарі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 24);

*У порівн. Висока та пряма, як молода тополина, гнучка, як лозина,.. на личку рум’яна, вона була схожа на матір (Мирний IV, 1955, 115).

2. Тополеве дерево як матеріал; деревина тополі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тополина — тополи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тополина — ТОПОЛИ́НА, и, ж. 1. Одне тополеве дерево. На дніпровській долині ромашка зів'яла побита. Тополина скрипить (А. Малишко); Не верба, не ламка тополина, – шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма, на зорі, коли з лампами йдуть шахтарі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тополина — -и, ж. 1》 Одне тополеве дерево. 2》 Тополеве дерево як матеріал; деревина тополі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тополина — ТОПО́ЛЯ (дерево родини вербових з високим прямим стовбуром); ТОПОЛИ́НА (одне дерево); РАЇ́НА діал. (пірамідальна). Сади рясні похилились, Тополі по волі Стоять собі, мов сторожа, Розмовляють з полем (Т. Словник синонімів української мови