торбан
ТОРБА́Н, а, ч., заст.
1. Український народний струнний щипковий музичний інструмент, близький будовою до бандури.
[Ханенко:] З торбана голосного Полилися звуки добрі (І. Франко);
Форма торбана має багато спільного з формою бандури. Корпус його видовжений і вужчий від бандури. Гриф у торбана довший, ніж у бандури, і має дві головки (з наук. літ.).
2. Вид народного танцю.
[Радько:] І на співи митець [Павло]. Або нехай хто проти нього витанцює: гайдука, чи торбана, чи хоч і запорозького козака?.. (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)