торбан
ТОРБА́Н, а, ч., заст.
1. Український народний струнний щипковий музичний інструмент, близький будовою до бандури.
[Xаненко:] З торбана голосного Полилися звуки добрі (Фр., XIII, 1954, 364);
Форма торбана має багато спільного з формою бандури. Корпус його видовжений і вужчий від бандури. Гриф у торбана довший, ніж у бандури, і має дві головки (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 104).
2. Вид народного танцю.
[Радько:] І на співи митець [Павло]. Або нехай хто проти нього витанцює: гайдука, чи торбана, чи хоч і запорозького козака?.. (Кроп., II, 1958, 370).
Словник української мови (СУМ-11)