торговець

ТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч.

1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар.

Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов'ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, бог його святий знає (Г. Хоткевич);

Лендлордам, а також деяким багатим промисловцям і торговцям належить [в Англії] більша частина землі, яку частково вони використовують під мисливські угіддя, спортивні майданчики й парки (з навч. літ.).

2. перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом.

3. розм. Те саме, що торгове́льник.

– Хай у нашій кооперативній крамниці будуть такі люди, яким можна довіряти. Хоч би Василіу Бертран. Чим не торговець? Грамоту знає – хай працює! (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. торговець — торго́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. торговець — див. комерсант, купець  Словник чужослів Павло Штепа
3. торговець — -вця і торгівець, -вця, ч. 1》 Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. 3》 розм. Те саме, що торговельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торговець — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
5. торговець — ТОРГО́ВЕЦЬ, вця і ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов’ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців...  Словник української мови в 11 томах
6. торговець — рос. торговец особа, що торгує товаром, купує і продає товар.  Eкономічна енциклопедія