торговець

ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. (власник крамниці); ОФЕ́НЯ заст. (бродячий). Січкар.. впаковував у мішки з зерном кусні добре просоленого сала.. А потім тихцем збував торгівцям хліб і зерном обліплене сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); Балаган був майже порожній: кілька китайців-ремісників, вантажники-кулі в синіх робах, дрібні торговці (О. Донченко); Коло крамниць з склом крамарі повиставляли довгі столи з скляним посудом (І. Нечуй-Левицький); Старий Щербина, бувало, обдурював на ярмарках тертих продавців (М. Стельмах); Пика широка та одутлувата, як у того салогуба (О. Стороженко); За наказом генерала Горна кілька десятків лазутчиків, під виглядом ярижок і дрібних крамарчуків, перейшли кордон (Н. Рибак); Будинок спільний маючи й контору, Якісь занадто чесні торгаші Наторгували грошей гору; Закінчили торги і ділять бариші (С. Воскрекасенко); Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар (І. Франко); Він хутко вийшов з магазину. Магазинер провів його іронічним поглядом (Леся Українка). — Пор. 1. купе́ць, продаве́ць.

Значення в інших словниках

1. торговець — торго́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. торговець — див. комерсант, купець  Словник чужослів Павло Штепа
3. торговець — ТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов'ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців, бог його святий знає (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. торговець — -вця і торгівець, -вця, ч. 1》 Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. 3》 розм. Те саме, що торговельник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. торговець — ТОРГО́ВЕЦЬ, вця і ТОРГІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто займається приватною торгівлею як професією; крамар. Звідки так гвалтовно перейнявся Юрчик такою любов’ю до Косова, де на три чверті, а то й більше, було ненависних йому торгівців...  Словник української мови в 11 томах
6. торговець — рос. торговец особа, що торгує товаром, купує і продає товар.  Eкономічна енциклопедія