торжок
ТОРЖО́К, жка́, ч., заст.
Зменш. до торг¹ 3.
Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок і вигнали за браму з города (І. Нечуй-Левицький);
Раніше [до XVII ст.] дрібні торжки, що виникли в містах та деяких великих селах, були мало зв'язані один з одним (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)