торжок
ТОРЖО́К, жка́, ч., заст. Зменш. до торг¹ 3.
Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок і вигнали за браму з города (Н.-Лев., IV, 1956, 35);
Раніше [до XVII ст.] дрібні торжки, що виникли в містах та деяких великих селах, були мало зв’язані один з одним (Іст. СРСР, І, 1956, 172).
Словник української мови (СУМ-11)