торований
ТОРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до торува́ти.
* Образно. Пішов [Рисьо] в життя не торованим розумними людьми чесним шляхом, а бічним, кривулястим (Ю. Мельничук);
// у знач. прикм.
Мотоцикли тим часом уже виїхали знову на торований ґрунт і були вже зовсім близько від Сахно (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)