торосіння
ТОРОСІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. тороси́ти й тороси́тися.
Крізь тонкі стіни будиночка чувся скрегіт торосіння, сумний свист вітру в телефонних проводах, шерхіт снігу, глухі удари крижин (з наук.-попул. літ.);
Не раз вона [крижина] ламалася і зазнавала торосіння (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)