торосіння
ТОРОСІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тороси́ти й тороси́тися.
Крізь тонкі стіни будиночка чувся скрегіт торосіння, сумний свист вітру в телефонних проводах, шерхіт снігу, глухі удари крижин (Знання.., 7, 1967, 16);
Не раз вона [крижина] ламалася і зазнавала торосіння (Веч. Київ, 31.XII 1957, 2).
Словник української мови (СУМ-11)