торох

ТОРО́Х, виг.

1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо.

2. розм. Уживається як присудок за знач. торо́хнути й торо́хнутися.

Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік! (Котл., І, 1952, 294);

Коли це вчора, тільки що щедрівників та Меланку одбули, чую — щось торох у вікно (Л. Янов., І, 1959, 463).

Значення в інших словниках

1. торох — торо́х вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. торох — див. бух  Словник синонімів Вусика
3. торох — ТОРО́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2. розм. Уживається як присудок за знач. торо́хнути й торо́хнутися. Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік!...  Словник української мови у 20 томах
4. торох — I тор`охвиг. 1》 Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. II т`орох-у, ч. Стукіт, грюкіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. торох — То́рох, -ху м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213. --------------- Торо́х! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Котл. Ен. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить. Г. Барв. 272.  Словник української мови Грінченка