торох
I тор`охвиг.
1》 Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо.
2》 розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися.
II т`орох-у, ч.
Стукіт, грюкіт.
Великий тлумачний словник сучасної української мови