торох —
ТОРО́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2. розм. Уживається як присудок за знач. торо́хнути й торо́хнутися. Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік!...
Словник української мови у 20 томах
торох —
I тор`охвиг. 1》 Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. II т`орох-у, ч. Стукіт, грюкіт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
торох —
ТОРО́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2. розм. Уживається як присудок за знач. торо́хнути й торо́хнутися. Гуде, свистить, несеться піка, Як зверху за курчам шульпіка, Торох Рутульця в лівий бік!...
Словник української мови в 11 томах
торох —
То́рох, -ху м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213. --------------- Торо́х! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Котл. Ен. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить. Г. Барв. 272.
Словник української мови Грінченка