торочитися
ТОРОЧИ́ТИСЯ, о́читься, недок.
1. Обтріпуватися по краях (про тканину).
Тканина торочиться.
2. діал. Снуватися (про нитки).
* Образно. Гадки торочилися разом з ниткою, що тягнулася з клубка (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)