тороччя
ТОРО́ЧЧЯ, я, с., збірн.
Те саме, що торочки́ 1.
Мати, мовчазна й похмура, обв'язавши голову старою хусткою з довгим тороччям, безкінечними хвилинами дивилася в вікно (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)ТОРО́ЧЧЯ, я, с., збірн.
Те саме, що торочки́ 1.
Мати, мовчазна й похмура, обв'язавши голову старою хусткою з довгим тороччям, безкінечними хвилинами дивилася в вікно (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)