торсонути
ТОРСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм.
Однокр. до то́рсати.
– Василино! Вставай-бо та жени вівці до череди! – сказала мати і торсонула Василину рукою (І. Нечуй-Левицький);
Вона торсонула його так, що мусив почути (Б. Грінченко);
Він підбіг до хвіртки .. і торсонув її рукою, але вона не відчинилась (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)