торт

ТОРТ, а, ч.

Кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо.

Навроцька ждала гостей коло столу. На столі стояв великий піднос з абрикосовим варенням і тарілка недорогого торту [торта] (І. Нечуй-Левицький);

З нагоди наших заручин одержала я від групи товаришів і товаришок Казимира колосальний торт (Ірина Вільде);

Ніколи не залежуються на прилавках магазинів київські торти. Смачні вироби користуються заслуженою славою, попит на них зростає (з газ.).

Значення в інших словниках

1. торт — торт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. торт — (італ. torta, від лат. tortus – кручений) кондитерський виріб з тіста, покритий кремом, цукатами тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. торт — -а, ч. Кондитерський виріб перев. круглої форми з бісквітного, пісочного і т. ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торт — ТОРТ, а, ч. Кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо. Навроцька ждала гостей коло столу. На столі стояв великий піднос з абрикосовим варенням і тарілка недорогого торту [торта] (Н.  Словник української мови в 11 томах